За скільки часу сонячне світло досягає Землі?

Питання, звісно, просте, хоча має нюанси.

Середня відстань від Сонця до Землі наближено становить 150 млн.км (що прийнято називати однією астрономічною одиницею (принаймні у землян:))), а швидкість світла у вакуумі - майже 300 тисяч кілометрів за секунду.

Відповідно час проходження дорівнює відстані, розділеній на швидкість:

150 000 000 км / 300 000 км/с = 500 секунд

Число виходить магічно рівне, тому краще переведемо його у звичніший формат - 8 хвилин і 20 секунд.

Насправді ж відстань до Сонця не є сталою протягом року (оскільки орбіта Землі, як і інших планет, є еліптичною, а не коловою).

У найближчій до Сонця точці (перигелій) Земля віддалена 
на 147 098 074км, а у найдальшій (афелій) - на 152 097 701 км.

Відповідно час, який долає світло, змінюється

від 147 098 074 / 300 000 = 490 с

до 152 097 701 / 300 000 = 507 с

Отже, сонячне світло сягає Землі за відрізок часу від 8 хв.10с до 8 хв 27 секунд.

Зауважимо, що окрім світла, від Сонця надходить також сонячний вітер, швидкість якого значно менша, але вплив на Землю теж досить суттєвий..Але про це - в окремому записі.

На скільки може піднятись рівень океану?

Однією із загроз глобального потепління називають розтавання льодовиків, що призведе до затоплення значних територій.

На скільки ж максимально може піднятись рівень океану, якщо б розтали усі льодовики?

Насправді це неважко оцінити самостійно.

Відомо, що загальний об’єм льодовиків Землі (з яких найбільше в Антарктиді та Гренландії) становить 30-33 млн.км³(візьмемо найбільше значення).

Загальна плоша Землі – 510 млн.км².

Отже, якщо рівномірно розподілити льодовики по всій поверхні нашої планети, вийде шар

Але очевидно, що вода з розталого льоду не буде підніматись в гори по всій суші, тому треба ділити не на загальну площу Землі, а на площу, зайняту океанами та прибережніми територіями.

Площа океанів становить 361 млн.км², якщо до цього додати ще площу прибережної суші висотою менше 100м, вийде близько 375 млн.км².

Тоді

Але це ще не все. Додатково треба врахувати, що вода щільніша від льоду (густина води – біля 1г/см³, а льоду – в середньому 0,917г/см³), тому об’єм розталої води буде меншим:

33 млн.км³*0,917= 30,26 млн.км³

Перераховуємо за цими даними можливе підняття рівня:

Отже, за умови повного розтавання існуючих зараз льодовиків, максимальне підняття рівня океану сягнуло б майже 81м.

Казка про солом'яного..бобра

Сьогодні в рунеті наткнувся на цікаву фотографію - "штучного бобра")).
Підписано "В честь города Бобруйска, жители возвели огромный памятник сытому Бобру из соломы. Каркас бобра – деревянный. Высота около 5 метров"



І воно б нічого, але дуже вже нагадало мені це фото таку ж "скульптуру" в Голландії (читав про неї років 6-7 тому, пам'ятаю, що присвячувалась вона "злісним руйнівникам дамб і каналів"). А ще - ну чомусь не схоже це на витвір білоруського митця.. (Зауважу, що білорусів я люблю й поважаю, щиро).

Тож вирішив перевірити. Гугл-"памятник бобру"-зображення = безліч сайтів, безліч фото цього монумента, в різних ракурсах, і ще й з процесом створення, і всюди - Бобруйськ, Бобруйськ, Бобруйськ.
І ще й історія така правдива у супровід:

"В честь города Бобруйска, жители возвели огромный памятник сытого Бобра из соломы и дерева. Инициатива принадлежала некому заведующему колхозом; Немому Анатолию Григорьевичу, который сам собрал молодёжь в лице помошников, и СМИ в лице журналистов телеканала НТВ. Сейчас город Бобруйск является железнодорожным узлом и центром лесной и деревообрабатывающей промышленности (мебель, фанера); работает гидролизный завод . Получило развитие сельскохозяйственное машиностроение, нефтехимическая и химическая промышленность".

Тож, і люди конкретні є, і телеканал відомий, ще й промисловість розвинулась (з тексту можна припустити, що це наслідок встановлення бобра:).
Втім, на більшості проглянутих сайтів цей текст був ідентичним, а зрідка під ним з'являлись коментарі типу "я из Бобруйска, но такого не видел". 
"Непонятка" виходить...

Знову "Гугл", тепер "західний": monument bever (по голл.), beaver monument, beaver monument (sculpture) Holland, Netherland, Niederland, потім пошук на picsearch, yandex, yahoo.com, yahoo.nl.. І глухо!!! - ніде нема саме цього пам'ятника! 
Розгубленість..То цей "бобер" насправді бобруйський??

Але сильна незадоволеність пошуком десь таки біохімічно зачепила якусь комірку пам'яті, і та видала: це була одна з інсталяцій якогось голландського художника, а він ще розмальовував АЕС (себто закриту атомну станцію), про що я читав на "Мембрані". Знову гугл+мембрана, "раскрасить АЕС", і ось воно, - 

художник Флорентін Хоффман (FLORENTIJN HOFMAN), 
заходимо на його сайт: http://www.florentijnhofman.nl/, 
відкриваємо проекти, і знаходимо 
свого "улюбленця" разом із процесом його створення.


І тут вже можна роздивитись "небілоруські" вагони проїжджаючого поїзда,   

 і "чужоземні" номери на автомобілях,

і навіть голландський прапор:

І прочитати історію створення: Цей монумент був встановлений 2004 біля селища Nieuwerkerk aan den Ijssel, яке розміщене майже на 7 м нижче рівня моря! 
Нормальний водний режим території підтримується системою гідротехнічних споруд, які, як кажуть, час від часу пошкоджуються водними гризунами. Масштаб скульптури, виготовленої з дерева, соломи та дроту (31 х 8 х 12 м), за задумом художника, мав би демонструвати масштаб цієї проблеми в очах місцевих жителів. 

І ще: це - не бобер, це ондатра (Musk Rat)! (це, зокрема, пояснює первинну безрезультатність пошуку по "бобрах").

Більшість інсталяцій Хофмана - тимчасові, тому зараз це симпатичне ондатреня існує вже тільки на фотографіях (а частинки його ще, можливо, перейшли в наступні роботи художника).

От так от..
Так що "білорусько-колгоспна" історія цього пам'ятника - чиста вигадка !!!, масово розтиражована в рунеті (бачив її мінімум на 30 сайтах, в т.ч. і на досить поважних)
Втім, у Бобруйську таки є пам'ятник бобру, і не один: 
(фото з http://amazing-way.livejournal.com/)

Як на мене, теж доволі симпатичні (і без голландських викрутасів:)), 
та ще й суттєво довговічніші:)

Скільки людство витрачає кисню на власне дихання?

Медики кажуть, що у нормальному стані людина здійснює в середньому 12-13 подихів на хвилину, кожний об’ємом 300-900 (в сер. – 500) мл повітря (щоправда, з тих 500 біля 150мл припадає на повітря з «ФМП» - гортані, трахеї, бронхів, але цього зараз враховувати не будем).

Отже, за один подих залучаємо 500 мл (0,5л) повітря,

з них кисню 20,95%  ~ 105 мл,

але у повітрі, що видихаємо, кисню лишається 16,3%, тобто 81мл,

відповідно споживання кисню за один подих – 24 мл

за хвилину (12 подихів) – 24∙12 = 360 мл

за годину (60 хв) – 360∙60 = 21 600мл = 21,6л

за добу (24 год) – 21,6∙24 = 518,4л = 0,518 м³

за рік (365 діб) – 0,518∙ 365 = 189,2 м³

Отже, одна людина за рік забирає з атмосфери для свого дихання біля 200м3кисню (О₂)

Враховуючи, що густина кисню-газу за нормальних умов складає 1,429 кг/м³,

це становитиме 286 кг, або ж 0,286 т

Чисельність населення світу на сьогодні 7 млрд. осіб.

7 000 000 000 ∙ 0,286 = 2 002 000 000 т

Підсумок: фізіологічне споживання кисню людством становить біля 2 мільярдів тон за рік, що приблизно в 150 разів менше щорічного продукування кисню зеленими рослинами та фітопланктоном (за даними В.В.Добровольского) і в 500 000 разів менше загального об’єму кисню в атмосфері. Втім, промислово-енергетично-транспортне споживання О₂ в десятки разів більше за фізіологічне…

Поправка: наведені розрахунки стосувались нормального дихання середньостатистичної дорослої людини. При інтенсивній фізичній роботі потреба в кисні може зростати до 5л за хвилину (в 14р більше прийнятого нами значення). Втім, навіть якщо припустити, що половина населення планети щодня тяжко фізично працює 8 годин, то значення загального киснеспоживання зросте до 4,7 млрд.т/рік